Від обіймів волонтерів до вибуху в колайдері —
як настінні малюнки перетворили Київ
на галерею просто неба.
Яскраві стінописи на будинках Києва — це не лише прикраса міста,
а і дзеркало його життя. Вони привертають увагу туристів і дарують самим киянам нові сенси в знайомих вулицях. Мурали розповідають історії про сучасних героїв, важливі події та надії, що живуть у суспільстві. У цьому матеріалі розповідаємо про п’ять столичних муралів на різні суспільно значущі теми. Та перед тим, що таке київські мурали й чому вони з’явились на наших стінах? Як митці говорять про волонтерство, науку та інші важливі теми через фарбу на цеглі?
Що таке мурали?
Мурал — це великий настінний розпис, різновид стріт-арту. На відміну від типових графіті, сучасні стінописи часто створюють професійні художники в межах міських програм чи культурних проєктів.
Тематика муралів різноманітна: від абстракцій до реалістичних портретів, від веселих сцен до суспільно важливих сюжетів. Головна їхня особливість — вони вписуються в міський простір, стають його частиною і несуть глядачам певний меседж.
Їх можна вважати «галереєю просто неба». Мурали прикрашають стіни багатоповерхівок, шкіл, культурних центрів. Створюючи їх, художники враховують контекст: архітектуру, історію району та настрій вулиці. Саме тому вдалий стінопис, органічний і помітний водночас, змушує зупинитися і подивитися уважніше.
Коротка історія київських муралів
Перші спроби стінного розпису в столиці з’явилися на початку 2000-х як продовження графіті-культури. Однак справжній розквіт київського муралізму відбувся в середині 2010-х років, після подій Революції Гідності.
У 2014–2015 роках почали з’являтися перші великі патріотичні мурали, серед яких диптих «Ікони революції» поблизу Майдану та символічний стінопис «Час змін».
Поштовхом для масового розвитку стали міжнародні артфестивалі та програми, як-от CityArt, Mural Social Club, та Art United Us. Наприклад, лише за кілька місяців 2016 року Mural Social Club залучив понад 30 художників, які створили близько 30 робіт у Києві та інших містах. Так швидко з’явилися легендарні стінописи: портрет Сергія Нігояна, диптих «Святий Юрій» та «Берегиня».
Завдяки цьому, Київ усього за кілька років увійшов до списку світових столиць стріт-арту. Станом на 2023 рік у місті офіційно зареєстровано щонайменше 213 муралів (найбільше — на Оболоні та Дарниці).
Попри те, що деякі роботи викликали суперечки щодо художньої чи політичної цінності, більшість киян сприймають мурали позитивно. Вони стали орієнтирами й предметом гордості районів, продовжуючи щороку вплітатися в образ сучасного міста.
Далі — п’ять прикладів київських муралів, які демонструють різні обличчя цього явища.
Мурал біля Будинку кіно
Світло, що осяює місто
🎧 Стоїте прямо перед яскравим настінним полотном біля Будинку кіно? Увімкніть наш подкаст і за кілька хвилин дізнайтеся основне про дебютну роботу дуету «Duo Rouge». А повну історію створення та глибший сенс цього муралу читайте в тексті нижче.
Мурал на торці будівлі біля Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6) відкрили
15 жовтня 2025 року. Цей стінопис — дебютна робота творчого дуету
«Duo Rouge», який складається з двох молодих київських художниць. Раніше дівчата працювали в галузі ілюстрації, графіки та сценографії, а тепер уперше спробували себе в монументальному живописі на вулиці.
«Duo Rouge» придумали композицію, сповнену світла й руху, яка символізує енергію кінематографічної спільноти. Робота над муралом тривала 45 днів із ґрунтуванням стіни, узгодженням із міськими службами й покриттям малюнку захисним лаком, що забезпечить його довговічність.
Центральний образ муралу — кінокамера, з об’єктива якої ллється промінь світла, що заповнює всю стіну. У цьому світлі проглядаються силуети різних будинків, тобто самого Києва. Багатоповерхові споруди ніби гріються під світлом із камери. Естетика роботи Duo Rouge досить абстрактна, тож кожен може інтерпретувати її по-своєму. Дехто із кінематографістів побачив у яскравих сполохах фарб відсилання до світла кінопроєктора, що пронизує темряву кінозалу. Я ж побачила в жовтих кольорах надію на розвиток українського кінематографа й шану мистецтву, що осяює кожне місто країни в темні часи блекаутів і війни.
Для київського стріт-арту поява цієї роботи ознаменувала новий етап — прихід молодого покоління митців зі свіжим поглядом. Мурал дебютанток тепер прикрашає центр міста, нагадуючи: кіно — це не лише екран, а й люди навколо нього, світло й історії, що нас єднають. Можливо, хтось із перехожих, надихнувшись цією стіною, завітає всередину Будинку кіно на сеанс чи зустріч — і це буде найкращим продовженням історії, розпочатої на стіні.
📍 Аби легко дістатися до цього прихованого у дворику скарбу, скористайтеся відеогідом «Як знайти мурал біля Будинку кіно». За кілька хвилин ви побачите, як пройти від станції метро «Олімпійська» до самого стінопису, не збившись із дороги.
«Підтримка»
Обійми, що тримають країну
🎧 Якщо ви опинилися поруч із цим муралом, радимо увімкнути короткий аудіогід: у ньому за кілька хвилин ви почуєте ключові факти про його створення. А для глибшого занурення — читайте далі.
Стінопис «Підтримка» з’явився в червні 2023 року на фасаді будинку по вулиці Ярославській, 31, що на Подолі. Мурал створено в межах ініціативи #ВліпиЗаСебе, яку реалізувала організація GoGlobal разом з агенцією ETER. Малюнок присвячено українським волонтерам. На муралі зображена пара, що застигла в обіймах одне одного. Навколо — десятки небайдужих рук. Ескіз для цього зворушливого сюжету створив відомий канадський ілюстратор Ерік Пауза (Eric Pause), який він спеціально надав для втілення в Києві. Його оригінальна робота називається «Without you there is no me» («Без тебе не існує мене»). Як висловились ініціатори муралу, так само без взаємної підтримки фронту й тилу не існувало б і нашої країни.
У композиції муралу «Підтримка» кожна деталь промовляє. Центральна фігура — пара, що обіймається, — уособлює всіх українців, чиї рідні зараз на фронті. А численні руки, які підхопили їх в обійми, — це тисячі небайдужих людей з усієї країни, які донатами, волонтерською працею, зборами й просто добрими справами «тримають» наших захисників. Цей стінопис закликає кожного пам’ятати: «Без тебе немає мене» — без нашої згуртованості не буде міцного тилу, а без тилу не вистоїть фронт.
«Будь-який донат — важливий. Маленькі дії створюють основу великої підтримки, а ми всі таким способом рухаємося до однієї цілі»
Тетяна Коврига, директорка фундації GoGlobal
Цей мурал — не просто мистецька робота, а ще й подяка. Поруч із зображенням розміщено напис-присвяту українським волонтерам — «справжнім супергероям тилу», як їх називають ініціатори проєкту. А також QR-код: якщо його відсканувати, можна побачити результати опитування від команди проєкту щодо українських волонтерських організацій, які найбільше підтримують люди.
Для київських волонтерів цей стінопис став символом визнання — місто бачить їхню працю й увічнює її в мистецтві. А для гостей столиці мурал «Підтримка» — це нагадування про надзвичайну силу єдності українців у важкі часи.
📍 Хочете знайти цей мурал самостійно? Перегляньте короткий відеоролик «Як знайти мурал “Підтримка”» — у ньому показано шлях від найближчої станції метро (Контрактова площа) просто до стінопису, тож ви точно не заблукаєте.
«Піднятися з бруду»
Надія, що проростає серед мотлоху
🎧 Зупиніться на мить біля цього муралу — і спробуйте прослухати наш подкаст про нього. У форматі аудіогіду ми розповімо, як американська художниця створила в Києві стінопис про надію і зміни. Повну історію читайте нижче.
Стінопис «Піднятися з бруду» (Rise Up in the Dirt) знаходиться в центрі Києва, на будівлі Печерського районного управління Національної поліції (вул. Князів Острозьких, 30). Його було створено в листопаді 2017 року в межах міжнародного артпроєкту Art United Us за підтримки інвестиційної компанії Dragon Capital. Авторка муралу — молода вулична художниця з Нью-Йорка, відома під псевдонімом BKFoxx.
Сюжет стінопису привертає увагу глибиною та символізмом. На ньому зображений молодий чоловік, що стоїть навколішки серед купи сміття і простягає руку до маленької квітки — ромашки, яка пробивається крізь бруд і непотрібzn.ua. Довкола героя лежать гайки, болти, батарейки, пляшкові кришечки та інші покинуті речі — типовий міський непотріб, з-під якого на світ проростає ніжна жива квітка. Цей зворушливий образ і дав назву муралу: «Піднятися з бруду».
Вибір місця теж був невипадковим: стіну Печерського управління поліції обрали із символічною метою. Куратор проєкт та ініціатор створення серії графіті в Києві Гео Лерос пояснив, що ця робота підкреслює зміни в нашій країні — стара корумпована міліція була замінена новою Національною поліцією. Поява сучасного мистецтва на стінах відділку символізує прагнення до оновлення та очищення суспільства.
«Це перша офіційно розмальована поліцейська дільниця у світі»
Гео Лерос, куратор проєкту
Відвідавши цей куточок на Печерську, розумієш, наскільки сильним може бути меседж мистецтва. Звичайна стіна поліційної будівлі перетворилася на полотно, що проповідує добро й надію. Мурал навчає: варто лише докласти зусиль і з-під шару бруду неодмінно проросте щось живе і прекрасне.
📍 А якщо хочете відвідати цей мурал, що прикрашає стіну Поліції, — перегляньте коротке відео «Як знайти мурал “Піднятися з бруду”». Ви побачите маршрут від станції метро «Арсенальна» до самої будівлі Печерського управління поліції, де розташовано стінопис. Так ви легко зорієнтуєтеся на місці.
«Бозон Гіггса»
Великий вибух на стіні
🎧 Дізнатися про науку, зображену на стіні, можна просто зараз — увімкніть аудіогід про мурал «Бозон Гіггса» біля Центру культури КПІ. Ми підготували для вас ключові факти про цей науково-мистецький витвір, щоб ви могли слухати й одночасно розглядати деталі. Розширену історію читайте нижче.
У червні 2016 року фасад Центру культури та мистецтв Київського політехнічного інституту (Берестейський проспект, 37) прикрасив масштабний науково-тематичний мурал. Його автор — канадський стріт-арт художник Аарон Лі-Хілл (Aaron Li-Hill), який спеціально прибув до Києва з Нью-Йорка в рамках фестивалю Mural Social Club. Стінопис присвячений одному з найвизначніших наукових відкриттів XXI століття — Бозону Гіггса, також відомому як «частинка Бога».
Митець зобразив на стіні динамічну композицію: два зустрічних потоки елементів, схожих на людей, що біжать назустріч одне одному, і яскравий спалах у місці їхнього зіткнення. Вони символізують протони атома водню, які розганяють у Великому адронному колайдері. У центрі утворюється коло світла — візуальна метафора зіткнення частинок, під час яких фізики й підтвердили існування Бозона Гіггса. Зображений великий вибух енергії перегукується з теорією великого вибуху.
«Це найбільший науковий експеримент, що має на меті довести теорію існування Бозона Гіггса, або ж елементарних частинок, «часток Бога»
Аарон Лі-Хілл, автор муралу
Не лише для студентів КПІ, а і для багатьох цей мурал — щоденне нагадування, що наука може бути красивою, а мистецтво — науковим.
📍 Вирушаєте подивитися цей мурал? Перегляньте відеоролик
«Як знайти мурал про бозон Гіггса», у якому показано шлях від станції метро «Політехнічний інститут» до будівлі Центру культури та мистецтв КПІ. Ви побачите, як за кілька хвилин дійти територією кампусу до розписаного фасаду.
«Час змін»
Вічна боротьба добра зі злом
🎧 Ви можете почути історію цього легендарного київського муралу в аудіоформаті: просто увімкніть наш короткий подкаст «Київ говорить стінами» на місці, і ви дізнаєтесь, як на стіні ожила боротьба добра і зла. Повна розповідь — нижче в тексті.
«Час змін» — один із найвідоміших стріт-арт творів Києва, що прикрашає бічну стіну будинку на вул. Стрілецькій, 6 у Шевченківському районі. Його створено в жовтні 2014 року на хвилі післяреволюційних подій, коли країна переживала анексію Криму та початок війни на Донбасі. На ньому в яскраво-символічній манері зображено вічну боротьбу добра зі злом у контексті сучасної української історії. Цей мурал часто називають «настінною казкою про нашу боротьбу» — його сюжет багатошаровий і нагадує фентезі, хоча насправді натхнений реальними подіями.
Автори муралу — легендарний український дует «Interesni Kazki», тобто художники Володимир Манжос (Waone) та Олексій Бордусов (Aec) — працювали над «Часом змін» близько місяця. Художники говорять, що вклали в цю роботу всі свої переживання того буремного року.
Центральний образ — козак із численними руками, який уособлює світло й добро. Він перемагає змія, що має риси, схожі на образ президента рф. На фоні художники зобразили багато деталей, пов’язаних із війною. Там і підбитий танк із написом «На Київ», що означає провалену спробу захопити столицю. І шин у вогні — символ Революції Гідності. І мавпа з автоматом, яка уособлює хаос і насильство. Усе це відбувається не просто на тлі міста, а в масштабі цілої планети, підкреслюючи глобальне значення боротьби України.
Художники також заклали в роботу приховані послання надії. Так, на малюнку можна побачити фрагмент із зображенням Луцького замку — такого, як на 200-гривневій купюрі. На справжній банкноті із замку відлітає лелека, що вважається поганим знаком. Але на своєму муралі Interesni Kazki змінили цю деталь: намалювали лелеку, що повертається додому.
Стилістика цього муралу — сюрреалістична й казкова. Недарма назва дуету перекладається як «Цікаві казки» — художники люблять розповідати історії мовою символів. Тут можна довго розглядати деталі та вигадувати власні інтерпретації.
Для туристів «Час змін» давно став must-see локацією в Києві. Його включають до екскурсійних маршрутів історичним центром. Часто гіди пояснюють іноземцям алегорії муралу, розповідаючи про українську боротьбу з російською навалою. Стріт-арт тут виконує роль міжнародної мови: навіть без перекладу зрозуміло, на чиєму боці правда.
📍 Щоби побачити «Час змін» на власні очі, перегляньте відеоінструкцію «Як знайти мурал “Час змін”». У ньому показано маршрут від Золотих воріт до тихого дворика на Стрілецькій, де ховається цей стінопис — ви дістанетеся туди за 15 хвилин.
Київські мурали сьогодні стали невіднятною частиною образу міста, як куполи соборів чи схили Дніпра. Вони несуть у собі енергію часу й голоси людей, що творили ці стінописи. Кожен із цих п’яти муралів — це окремий меседж: про силу підтримки, про світло творчості, про боротьбу й надію, про тріумф науки, про відродження з руїн. Разом вони демонструють, наскільки різноманітним і глибоким може бути стріт-арт.
Фарба на стінах із часом тьмяніє, але історії, які мурали розповідають, залишаються в пам’яті. Тож варто іноді зупинятися, підіймати очі від смартфона й дивитися на ці картини — вони про нас, про те, яким Київ є сьогодні і яким ми хочемо його бачити завтра.
