Коли ми говоримо «студентський гуртожиток», багато хто уявляє тісні кімнати, старі меблі й одну кухню з душем на поверх. Частково це правда — більшість таких будівель звели ще кілька десятиліть тому. Але насправді гуртожитки — це величезна інфраструктура, яку університети поступово оновлюють і підтримують — хто як може, у своїх реаліях.
За останні майже два роки десять найкращих університетів України уклали договорів на ремонти й утримання гуртожитків на 158 млн грн. Для наочності: ця сума — це всього 2,5 протирадіаційних укриття, подібних до того, що зараз будують у Дунаєвецькому ліцеї на Хмельниччині за 62,7 млн грн, або ж 5 укриттів для Прилуцького ліцею №14 за 33,2 млн грн.
Щоб зрозуміти, як виші дбають про свій житловий фонд, ми проаналізували закупівлі провідних університетів, які входять до топ-10 Консолідованого рейтингу ЗВО України 2025 року від Освіта.ua. Він підсумовує результати національних рейтингів закладів освіти: «Топ-200 Україна», «Scopus» та «Бал НМТ на контракт».
Національний університет «Львівська політехніка»
Лідером за сумою укладених договорів на ремонти та реконструкцію гуртожитків став Національний університет «Львівська політехніка». Тут із початку 2024 року уклали договорів на понад 54,6 млн грн. Це найбільший показник серед усіх університетів, які ми проаналізували. Якщо ж подивитися на суму договорів в розрахунку на одного мешканця, то це приблизно 7244 грн на студента.
Структура витрат Львівської політехніки показова: 95% коштів пішло на капітальні ремонти. Найдорожчий укладений договір — термомодернізація гуртожитку №3 за 38,4 млн грн. За ці кошти ТЗОВ «БФ “Жовква”, ЛТД» замінила віконні конструкції, оновила вентиляцію та облаштувала теплоізоляцію. Нагадаємо, раніше DOZORRO писав про потенційну переплату 21 млн грн на тендері, в якому перемогла компанія. Після нашого звернення Центр комплексної реабілітації «Галичина» скоригував суму договору, і завищення вдалося уникнути.
Серед масштабних проєктів НУ «Львівська політехніка» також ремонти систем гарячого водопостачання, ліфтів та покрівель дахів. Мешканці теж це помічають. Студент Володимир, який живе в гуртожитку №11, каже, що за останній час саме оновлення ліфтів стало найбільш відчутною зміною — старий радянський підйомник замінили на сучасний, широкий і зручний.
Про побут Володимир говорить так: «Кімнати на чотирьох доволі тісні. Я живу у двомісній, то взагалі чудово! Кухня одна на поверх, але цього цілком вистачає. Черг я жодного разу не бачив».
Гуртожитки Львівської політехніки. Джерело: сайт університету
Гуртожитки Львівської політехніки. Джерело: сайт Львівської політехніки
НМУ ім. О.О. Богомольця
На другому місці — Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, який з початку 2024 року уклав договорів на понад 53,2 млн грн.
Заклад освіти належить до числа тих, де витрати на капітальні та поточні ремонти розділені майже порівну — тобто університет не лише підтримує будівлі в робочому стані, а й проводить масштабні оновлення. НМУ ім. О. Богомольця каже, що заходи для утримання їхніх гуртожитків мають плановий характер, й університет щороку складає плани на проведення ремонтів приміщень гуртожитків як силами університету, так із залученням підрядних організацій.
Бачимо найдорожчий договір — капітальний ремонт системи теплопостачання гуртожитків №3–6 НМУна вул. Грушецькій, 14. Вартість робіт склала понад 21,35 млн грн. Проєкт передбачає монтаж модульної пелетної котельні, встановлення нового обладнання у тепловому пункті та підключення його до мережі. У закупівлі взяв участь один учасник — ТОВ «УКРВОДРЕСУРС». Університет за останні майже два роки уклав із підрядником три контракти, і капремонт гуртожитків — найдорожчий з них
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
Третю сходинку посів Київський національний університет ім. Тараса Шевченка — за майже два роки він законтрактував робіт і послуг на 12,4 млн грн. Це в понад чотири рази менше, ніж у лідерів рейтингу — Львівської політехніки та медичного університету Богомольця. На комфортне життя в гуртожитку КНУ ім. Т. Шевченка пішло 1870 грн на одного мешканця.
Основний акцент в університеті роблять на безпеку та утримання інфраструктури. Майже половину коштів (5,6 млн грн) спрямували на встановлення та реконструкцію систем пожежної сигналізації в гуртожитках №16 та 17. Обидва контракти підписали з ТОВ «Агні Інжиніринг». КНУ ім. Т. Шевченка постійно співпрацює з фірмою — за останні майже два роки уклали 8 договорів. Наприклад, за 9,7 млн грн компанія налагоджувала система пожежної сигналізації та передавання тривожних сповіщень у головному корпусі університету.
Частину витрат довелося робити через наслідки війни. У листопаді 2024 року під час атаки уламки безпілотників пошкодили корпуси Інституту журналістики, Інституту міжнародних відносин та гуртожиток №24 — вибило вікна й частково постраждав фасад. Університет вимушений відновлювати пошкоджені будівлі паралельно з плановими роботами.
Пошкоджений гуртожиток №24. КМВА
Група середнячків: оновлення до 8,3 млн грн
До групи університетів, які витрачають значно скромніше — від 2 до 8 млн грн — належать ЛНУ ім. І. Франка, КНУ ім. В. Стефаника, КПІ ім. І. Сікорського, ЧНУ ім. Ю. Федьковича, НаУКМА, а також частково СумДУ.
У більшості випадків університети спрямували кошти на поточні чи капітальні ремонти окремих приміщень, заміну комунікацій, оновлення дахів і фасадів — тобто на підтримку житлового фонду, а не масштабні реконструкції.
ЛНУ ім. Франка законтрактував 8,1 млн грн на оновлення гуртожитків. Це 1604 грн на одного мешканця — тобто в 6 разів менше, ніж у Львівської політехніки. Тут ремонти мають чітко комунікаційний фокус — університет системно оновлює водопровід, електромережі та системи пожежогасіння в гуртожитках. Найбільший договір — на 2,19 млн грн — уклали на капітальний ремонт аварійної системи водопостачання гуртожитку на вул. Пасічній, 62б.
Університет зазначає, що фінансування проєктів інколи стає викликом. Заклад освіти поділився проблемою з будівництвом нового гуртожитку, яке почали ще до початку повномасштабного вторгнення. Тоді воно фінансувалося окремою бюджетною програмою. Після початку великої війни фінансування призупинили, тож університет змушений шукати інші джерела, щоб продовжити роботи. ЛНУ ім. Франка планує розширити житловий фонд, створивши нові місця для студентів через реконструкцію наявних приміщень.
КНУ ім. Василя Стефаника за останні майже два роки уклав угод на утримання і ремонти гуртожитків на 6,8 млн грн. Найдорожчий договір — 1,5 млн грн на виготовлення проєктно-кошторисної документації для нового навчально-реабілітаційного центру в будівлі незавершеного будівництва гуртожитку на вул. Сухомлинського. Цю будівлю планують переоблаштувати для реалізації експериментального проєкту з переходу ветеранів від військової служби до цивільного життя — через освіту, спорт і реабілітацію. Саме тому закупівля технічно належить до гуртожитків, але за змістом виходить за межі типових студмістечкових робіт. Утім, КНУ ім. В. Стефаника законтрактував 1,4 млн грн на капітальний ремонт вікон у гуртожитку №4.
У гуртожитках КПІ ім. Ігоря Сікорського ремонти — це про щоденний побут і безпеку, а не про великі реконструкції. Заклад за останні майже 2 роки уклав договорів на 6,6 млн грн (1165 грн на одного мешканця). Заклад освіти зосередився на технічних оновленнях — утеплення, електрика, ремонти комунікацій. Наприклад, майже 1,5 млн грн законтраткували на капітальний ремонт санвузлів у гуртожитку №12 на вулиці Михайла Брайчевського — один із найстаріших у студмістечку. А на ремонт пожежних сигналізацій у гуртожитку №17 уклали договір на 800 тис. грн.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича законтрактував на підтримку гуртожитків понад 5,5 млн грн — і здебільшого це побутові ремонти: заміна аварійних вікон, оновлення душових і санвузлів, відновлення водопровідних систем. Паралельно університет розробляє проєктну документацію для капремонтів кількох гуртожитків. У ЧНУ кажуть, що оновлення студмістечка закладене в стратегічний план розвитку на 2025–2029 роки.
У Києво-Могилянській академії сума договорів склала 2,8 млн грн. У гуртожитках університету живе понад 1000 студентів. Тут акцент зробили на енергоефективності. Університет замовив проєкт термомодернізації свого гуртожитку на вулиці Олександри Екстер, а також низку послуг для підтримки стабільної роботи гуртожитків.
Сумський державний університет: 28910 грн на мешканця
СумДУ очолив рейтинг за витратами в розрахунку на одного мешканця — 28 910 грн. Таку суму можна пояснити тим, що, за інформацією на сайті студмістечка, тут проживає всього 214 студентів. Для порівняння, у гуртожитках Львівської політехніки у 35 разів більше мешканців, тож навіть за більших обсягів витрат сума на одного мешканця там значно нижча.
Утім, в університеті, який працює у прифронтовій зоні, ремонти тривають. За останні майже два роки на них законтрактували 6,2 млн грн — провели декілька капітальних оновлень. Наприклад, у гуртожитках №1 та №5 — з ремонтом покрівлі, оновленням внутрішніх приміщень та частковою заміною інженерних мереж.
«Окремі ремонтні заходи, заплановані у 2022-2023 роках, були призупинені через воєнний стан і неможливість виконання будівельно-ремонтних робіт у повному обсязі», — коментує СумДУ.
Студенти підтверджують, що гуртожитки залишаються у хорошому стані. «Умови класні — кімнати 10 із 10. Кухні і санвузли постійно прибирають: персонал гуртожитку і порядні (іноді) мешканці», — жартує студент Сумського державного університету Ілля.
Його однокурсниця Олександра додає, що в гуртожитку облаштували тренажерну залу й датчики руху на кухнях для економії електроенергії. Крім цього, є укриття у вільному доступі із усім необхідним, щоб перечекати повітряну тривогу.
Валерія, яка живе у гуртожитку СумДУ з поліпшеними умовами, описує його так: «У мене — нормальні умови: ремонт є, кухні й санвузли прибирають, прибиральниці свою роботу роблять добре. Я б оцінила кухню на 7 із 10, кімнати — на 4 із 10, санвузли — на трієчку, бо є тріщини й іноді ламаються бачки, але сантехнік приходить щотижня». Дівчина каже, що вагомих оновлень за останні три роки не помітила — хіба лавки біля входу перефарбували. Додає, що контраст із гуртожитками інших факультетів-інститутів помітний: «“На хіміку” (Навчально-науковий інститут хімії — DOZORRO) старий і занедбаний гуртожиток. Там є таргани і не дуже класні умови. Про це знаю від друзів».
Фото від Валерії – мешканки гуртожитку №1 СумДУ
ХНУ ім. В. Каразіна: найменша сума договорів
Найменше серед усіх університетів на гуртожитки законтрактував ХНУ ім. В. Н. Каразіна — лише близько 2 млн грн. Витрати в розрахунку на одного мешканця неможливо порахувати, адже університет відмовився повідомити кількість студентів, які проживають у гуртожитках.
Майже 90% суми пішло на технічне обслуговування ліфтів, систем газопостачання й інвентаризацію. Договорів на капітальні ремонти чи реконструкції взагалі немає. Університет зараз їх не проводить. «В умовах наявної безпекової ситуації в Україні унiверситет продовжує системно оцiнювати ефективнiсть утримання гуртожиткiв, приділяючи особливу увагу безпецi мешканців, стабiльностi роботи інженерних мереж та належному технічному стану примiщень,» — зазначає ХНУ ім. В. Каразіна.
На балансі університету є 13 гуртожиткiв. Чотири з них продовжують функціонувати — з облаштованими укриттями або розташовані поруч зі стаціонарними сховищами.
Третьокурсниця Поліна ділиться: «Базове укриття в нас є. Воно не ідеальне, але основну свою функцію воно виконує». Студентка каже, що загалом умови в гуртожитку непогані. Система блокова, адміністрація оперативно реагує на звернення мешканців, кухні в нормальному стані. Утім, є й недоліки: «Взимку в кімнатах близько 16–18 °C. Навчання відбувається онлайн і доводиться проводити більшість часу в кімнаті, це відчутно холодно».
Залишити відповідь