Правозахисник, публіцист, політик, дисидент, громадський діяч
Отримав медаль за вагомий внесок у відновлення історичної правди про трагедію українського ХХст. нагороджений медаллю Ґарета Джонса (посмертно).
Левко Григорович Лук’яненко — визначна постать українського дисидентського руху, правозахисник, політик і публіцист, автор Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. Народився у селі Хрипівка (Чернігівщина) під час сталінських репресій, а його дитинство минуло в період колективізації та Голодомору 1932–1933 рр.
У 1960–1970-х роках Лук’яненко був одним із ідеологів українського правозахисного руху, співзасновником Української Гельсінської групи, за що був багаторазово ув’язнений, перебував у засланнях загалом понад 25 років. У часи незалежності Лук’яненко був народним депутатом, очолював Асоціацію дослідників голодоморів в Україні, активно популяризував дослідження про Голодомор-геноцид у науковому й публіцистичному середовищі.